Протокол EIB

NX є стандартом (EN 50090, ISO/IEC 14543), заснований на мережевій моделі OSI, і використовує стандартний комунікаційний протокол взаємодії відкритих систем для автоматизації житлових та офісних приміщень. Сьогодні це прийнято називати “розумним будинком” та “інтелектуальним будинком”. KNX EIB з’явився в основі поєднання трьох попередніх стандартів, і тому має спільні риси схожості з ними:

європейська асоціація домашніх систем (EHSA);

Міжнародний клуб BatiBUS (ВСI);

Європейська асоціація інсталяційної шини (EIBА).

Стандартний KNX знаходиться у віданні асоціації Konnex.

Протокол KNX EIB

Стандарт заснований на зв’язках стека EIB, додатково отримавши розширення кількості фізичних середовищ для передачі інформації управління, які використовували BatiBUS і EHS.

KNX визначає кілька фізичних середовищ передачі інформації:

• Віта пара (успадковані від BatiBUS та EIB Instabus стандарти)
• Передача даних по електромережі PLC (успадковані від EIB та EHS – аналогічні тим, що використовують X10)
• Передача по радіо
• Передача радіо в інфрачервоному діапазоні
• Ethernet (локальні та глобальні мережі Internet)

KNX є незалежною і неприв’язаною до будь-якої конкретної апаратної платформи. Будь-який пристрій KNX управляється 8-бітним мікроконтролером, який програмується за допомогою комп’ютера, відповідно до потреб конкретної реалізації. Найбільш поширеним фізичним середовищем передачі інформації є кручена пара, де виконано понад 80% всіх інсталяцій. За крученою парою слідує радіопередача, потім – передача по Ethernet. Ну а передача даних по електромережі PLC практично не використовується.

KNX має понад 160 членів-виробників, основними є:

• Siemens
• ABB
• Bosch
• Miele & Cie KG
• ON Semiconductor
• Schneider Electric Industries SA
• Корпорація Uponor
• Jung
• Legrand, Bticino

Повний список можна переглянути на knx.org

Проектування мережі розумного будинку виконують у спеціалізованому платному ПЗ ETS, причому конфігурування може проводитися в трьох режимах:

• A-режим або “Автоматичний режим” – автоматичне конфігурування системи та всіх її елементів, рекомендований для кінцевого користувача та використовується в основному при демонстрації роботи обладнання.
• E-режим або “Easy Mode” – необхідно виконати базове налаштування системи. Поведінка всіх пристроїв виставляється за замовчуванням, але настройки конфігурації, які повинні бути адаптовані до вимог користувача.
• S-режим або “Системний режим” – використовується при побудові великих систем автоматизації будівель. Усі пристрої в режимі S не мають налаштувань за замовчуванням і повинні бути запрограмовані кваліфікованими установниками.

Устаткування для системи Instabus поділяється на такі групи:

• Сенсори — пристрої, які передають інформацію для управління або контролю виконавчого пристрою, такі як сценарні вимикачі, датчики температури, датчики вологості, датчики тиску, датчики руху, таймери;
• Активатори – виконавчі пристрої, які безпосередньо керують навантаженням, наприклад, димери, релейні модулі, різні модулі управління електроприводами;
• Контролери – основне серце всієї системи, контролери дозволяють організовувати складні алгоритми з багатьма змінними. На практиці застосування контролерів EIB в побутових умовах не потрібно.
• Системні пристрої — комплектуючі для приведення системи у працездатний стан, наприклад, блоки живлення, різні конвертори протоколів, повторювачі, шинні з’єднувачі та, природно, комплект для програмування системи.