Супутникове телебачення

У наш час супутникове телебачення стало частиною нашого життя, купуючи широкоформатні телевізори та бажаючи отримати високу якість зображення люди відмовляються від кабельного та ефірного телебачення у бік супутникових систем.

Супутникове телебачення є найперспективнішим методом передачі телесигналів на великі відстані, що швидко розвивається. Основна ідея супутникового телебачення заснована на тому, що чим вище розташована антену, що передає, тим більше площа, з якої можна отримати випромінюваний сигнал. Наприклад, із супутника, розташованого на відстані 36 000 км від поверхні Землі, можна передавати сигнал на територію з характерним розміром 9 000 км.

Найвигідніше застосовувати супутникове телебачення в малонаселених великих районах як базове обладнання для всього району, переважно за таким принципом працюють кабельні оператори в містах. Передавати сигнал будь-якими іншими способами, наприклад з використанням ретрансляторів або кабелів, значно дорожче.

У зв’язку з невисокою вартістю комплекту обладнання набув поширення також індивідуальний прийом програм безпосередньо з супутників. Таким чином, за допомогою комплекту супутникового телебачення телеглядач може приймати програми у високій якості з будь-якого куточка світу.

У кожну систему супутникового прийому обов’язково входить приймальна антена з конвертером. У цифровому вигляді із супутників зараз йдуть найпопулярніші телеканали не лише далекого зарубіжжя, а й країн СНД: РТР, НТВ, Перший канал (ГРТ), Інтер, 1+1, Ajaria TV та інші. У цьому випадку, крім антени (тарілки) з конвертером (це пристрій, що розміщується перед тарілкою), обов’язково буде потрібний спеціальний ресивер, який підключається до телевізора і має роз’єм для підключення кабелю від приймальної антени. Ресивер приймає сигнал від антени на високій частоті (близько 12ГГц), конвертує його в сигнал нижчої частоти, доступної для обробки ресивером, далі сигнал надходить на вхід телевізора у доступному для цього побутового приладу вигляді.

Переключення між супутниковими каналами здійснюються самим ресівером, а не телевізором. Тому, якщо Ви маєте кілька телевізорів і хочете їх підключити до системи супутникового прийому, Вам доведеться або ставити на кожен телевізор по ресиверу, або дивитися не більше однієї супутникової програми на всіх екранах одночасно. У першому випадку Вам доведеться окремо для кожного ресивера придбати ще картку для перегляду закритих (платних) каналів. Вони становлять основну масу російськомовного супутникового телебачення, але є відкриті (безкоштовні). Для того, щоб можна було використовувати картку для перегляду платних телеканалів, необхідно, щоб Ваш ресивер мав свій власний CI-модуль або можливість підключення зовнішнього CI-модуля або, як його називають, загального інтерфейсу. Крім того, ресивери мають пульти дистанційного керування. Ці пульти, подібно до блоків ДУ інших пристроїв, працюють на інфрачервоних променях. Це найбільш надійний принцип, що забезпечує впевнене керування Вашим ресивером за будь-яких радіоперешкод, але він вимагає прямої видимості з пульта ДК на ресивер. А що робити, якщо Ваш ресивер встановлений в іншій кімнаті (наприклад, коли до нього підключено кілька телевізорів)? Тоді Вас може виручити радіоподовжувач пульта дистанційного керування. Цей комплекс приладів простий у встановленні, не потребує зміни конструкції ресивера і досить надійний у роботі. Зазвичай, найпростіша система супутникового телеприймання може приймати сигнал лише з супутника. Це десятки (або навіть сотні) відкритих та закритих каналів та радіостанцій.